Павло та Костянтин Гапоновичі як визначні подвижники православного церковно-релігійного руху

Abstract

Історія православ’я упродовж тисячоліть накопичила величезну кількість традицій і моральних норм. Вона залишила для нащадків унікальні зразки матеріальної і духовної культури. Для багатьох народів православна церква стала тим важливим суспільним складником, який посутньо впливав на процеси державотворення і цивілізаційного зростання. У цьому контексті непересічну роль завжди відігравали певні особистості – священники, ченці, меценати, благодійники, впливові чиновники, державні діячі. На різних відтинках історії вони вносили неоціненний вклад у розвиток церкви. У нашому розділі ми розглянемо діяльність визначних подвижників православного церковно-релігійного руху України Павла і Костянтина Гапоновичів. Протоієрей Павло Георгійович Гапонович (Гапанович) народився 6 листопада 1829 р. у сім’ї священика. Навчався у Київській духовній семінарії, де і закінчив повний курс. 1 травня 1854 р. був висвячений у сан священика преосвященним Аполлінарієм, єпископом Чигиринським вікарієм Київської єпархії. Його батько – Георгій Павлович Гапанович (1798 –24.01.1871 рр.) був священиком 37-го піхотного Єкатеринбурзького полку, 28-го піхотного Полоцького полку (1853–1867 рр.), благочинним 7-ї піхотної дивізії та звільнений з пенсійним забезпеченням у Волинську єпархію в 1869 р.