Демократизм державної політики у сфері свободи совісті в Україні

Abstract

Практична реалізація в Україні конституційне задекларованої мети — творення відкритого громадянського суспільства, демократичної, соціальної, правової держави — має однією із своїх важливих складових цілеспрямоване формування та утвердження цивілізованих, базованих на праві засад державної політики щодо релігії та церкви, державно-конфесійних відносин, забезпечення свободи совісті, релігії, релігійних організацій. У контексті складних, всеохоплюючих постмодерністських трансформаційних процесів, які відбуваються в незалежній Україні і які супроводжуються значними якісними змінами в усіх сферах життя суспільства, зокрема релігійній, означені проблеми є життєвосмисловими, надзвичайно актуальними як у теоретичному, так і в практичному вимірі. Новації, наявні проблеми, що є характерними для сучасної релігійної ситуації в Україні, стан, характер відносин держави, релігійних організацій вимагають релігієзнавчого осмислення саме в контексті глибокої експлікації концептуальних засад державної політики щодо релігії та церкви, що сформувалися в нашій країні, перспектив їх розвитку, а також практики реалізації принципів свободи релігії та її правового забезпечення. Тобто є потреба у всебічному, комплексному науковому аналізі суті означених проблем та їх практичних виявів як важливих об’єктивних і суб'єктивних факторів оптимізації (від лат. optimus — найкращий; досягнення найвигідніших співвідношень) церковно-релігійного життя в Україні. Важливою є необхідність осмислення напрацьованого досвіду в цій сфері.