До проблеми якісного менеджменту соціокультурнихта освітніх структур у період воєнного стану

Abstract

У статті в руслі завдання підготовки фахівців з управління соціальними групами, спільнотами й суспільством загалом проведено аналіз проблеми якісного менеджменту соціокультурних та освітніх структур у період воєнного часу, зокрема, загострено аспект соціальної відповідальності менеджерів за результати власної діяльності.З урахуванням Рекомендацій Європейського Парламенту і Ради Європи окреслено перелік компетентностей менеджерів соціокультурних та освітніх структур; визначено культурну, соціальну і громадянську компетентності як основу ефективної взаємодії менеджерів з різновіковими групами людей у процесі професійної діяльності. Основним завданням фахівців цієї групи виокремлено створення довготривалих відносин між соціальними спільнотами й суспільством в умовах воєнного стану в Україні, засноване на їхній готовності до оперативного пошуку нестандартних моделей організації соціально-культурного й освітнього середовища та інноваційних гуманітарно-педагогічних технологій.У руслі вимог до менеджерів соціокультурних та освітніх інституцій виділено ознаки менеджменту ХХІ століття (цінності, норми, традиції, фірмовий стиль, імідж, організаційна культура, корпоративний команднийдух); систематизовано вимоги до фахівців та з’ясовано кращі зразки світового досвіду реалізації соціокультурних і освітніх проєктів (англо-американська модель менеджменту – різноманітність і самодостатність соціокультурних комплексів, відомі ініціативи благодійних фондів, волонтерська практика; європейська модель – види навчання й стажування в кращих соціокультурних і освітніх інституціях, мультикультурна освіта менеджерів тощо). Проведено висновок щодо зростання соціальної відповідальності менеджерів соціокультурних та освітніх структур у період воєнного станув Україні.