Порятунок видатних українців і подолання комплексу меншовартості науковців

Abstract

В період страшної війни, коли Україна виборює право на існування, незалежність і демократію, проблеми відмови від національних святинь і меншовартості науковців можуть виглядати дріб’язковими, але вони існують, існують під час війни і можуть робити нам шкоду. Погано, коли нашу національну гідність нищить ворог, але ще гірше, коли ми принижуємо її самі. Загарбники вважають, що України в історії людства не існувало (?!). А що робимо ми, коли намагаємося знищити пам’ять про видатних українців? Їх теж не існувало (?!). Тоді, чим ми кращі за рашистів ? Завдання даної праці: 1) на прикладі порятунку постаті і справи видатного українського педагога, соціального психолога і письменника зі світовим ім’ям – Антона Макаренка запропонувати кваліфікований, демократичний і непсихотравматичний спосіб розв’язання проблеми декомунізації, деколонізації та дерусифікації в Україні; 2) запобігти перетворенню боротьби з російською мовою в приниження, у формування комплексу меншовартості українських учених і освітян.