Підходи до розуміння професійного вигорання фахівців у системі "Людина-Людина"

Abstract

Проблематика професійного вигорання особистості не втрачає своєї актуальності у вирі подій та глобалізаційних змін ХХІ століття в різних сферах професійного життя, що пов’язано з прямим відношенням даного синдрому до збереження здоров’я, психічної стійкості, надійності й тривалості професійної діяльності фахівців, включених у тривалі міжособистісні комунікації в соціальній сфері, які працюють у медичних, освітніх, психологічних, соціальних службах і виконують роботу, що потребує особливих емоційних ресурсів та витрат. Отже, головне джерело вигорання — це безпосередня та постійна взаємодія з людьми, що зумовлює тривалі робочі стреси, тож найчастіше воно частіше зустрічається серед фахівців сфери «людина-людина». В ключі досить влучною є метафора: «Ніщо не є для людини таким сильним навантаженням, як інша людина», яку можна покласти в основу дослідження психологічного феномена «професійне вигорання».