Якісне навчання - фундамент побудови українського суспільства

Abstract

Навчання – спеціально організований, цілеспрямований процес взаємодії вчителя і учня, викладання та учіння, що передбачає засвоєння знань, умінь і навичок, формування наукового світогляду, розвиток розумових сил, зміцнення навичок самоосвіти. У результаті навчання школярі одержують знання, вміння та навички. Якщо саме так усвідомлювати процес навчання, то стає зрозумілою закономірність: чим педагогічно доцільнішою буде взаємодія вчителів і учнів, тим успішнішим буде навчання, виховання і розвиток кожної дитини [2, 4]. Специфіка навчальної пізнавальної діяльності: 1) під час навчання учень не відкриває нових наукових істин, а засвоює вже нагромаджені наукою знання, які є для нього новими; 2) пізнання в процесі навчання враховує вікові та індивідуальні можливості й особливості учнів; 3) процес навчання відбувається на основі певних форм і методів взаємодії; 4) процес навчального пізнання передбачає цілеспрямовану роботу щодо формування наукового світогляду школяра, його соціалізації; 5) навчальне пізнання потребує: суб’єкт-суб’єктної, морально-етичної взаємодії вчителів і учнів на рівні співпраці і співтворчості (усвідомлення дитини як суб’єкта і мети виховання; особистісно орієнтоване подання і засвоєння матеріалу; організація навчального діалогу; опора на навчальні можливості й досягнутий рівень вихованості дітей; постійне створення ситуацій вибору; багатоваріантність і динамізм методів і форм роботи; розвиток творчості, активності, потреби самоаналізу і самопізнання; прагнення дитини до самоосвіти та самовиховання).