Особливості закордонного досвіду організації інклюзивного спорту для людей з інвалідністю

Abstract

Нині в Україні та в більшості зарубіжних країн більшою мірою усвідомлюється рівність людей. Вона визначається в незалежності від стану здоров’я чи наявності особливостей розвитку, а й через їх право на самовизначення, інтеграцію в суспільство, в тому числі й через заняття фізичною культурою та спортом. Але рівноправ’я в соціумі до людей, які мають проблеми в стані здоров’я, було не завжди. Аналіз зарубіжної літератури дає можливість прослідкувати еволюційні відносини між суспільством та людьми з особливими освітніми потребами. Дослідження в цьому напрямку дозволяє виділити кілька етапів становлення інклюзивної фізичної культури для осіб, які мають інвалідність. Еволюція ціннісних орієнтацій соціуму та організація реабілітаційної роботи щодо людей з інвалідністю є основою поділу на етапи.