Концепція дослідження розвитку ідеї цілісної освіти особистості в європейських світоглядних системах раннього Нового часу

Abstract

Упродовж історичного поступу людства ідея цілісної освіти завжди займала особливе місце у вихованні. Її теоретико-концептуальні засади, будучи обгрунтовані античним освітнім ідеалом «καλοκἀγαθία», були практично збагачені ренесансною парадигмою «Pietas Litterata» та остаточно сформувалися у постмодерній концепції «Holistic Education». У нас час цілісна освіта набуває особливої актуальності, адже її мета і завдання спрямовані на формування сучасного інноваційного та всебічно розвиненого фахівця. Попри те, що цілісна освіта, холізм та інтегрований зміст освіти сьогодні належать до інноваційного тезаурусу та добре корелюють із сучасною «науковою модою», теоретичне осмислення історичного шляху розвитку цілісної освіти та інтегрованого навчання, можна визначити як спорадичне, їхній аналіз потребує більшої уваги дослідників, педагогів-практиків і громадськості. Особливо відчувається необхідність історико-педагогічної та освітософської експлікації цілісної освіти та педагогіки цілісного світорозуміння.