Релігійно-антропологічна спрямованість критики матеріалізму в філософії мислителів київської духовно- академічної традиції

Abstract

Стаття присвячена розгляду характеру й особливостей сприйняття представниками київської духовно-академічної школи основних положень матеріалізму як однієї з течій у філософії ХІХ ст. Особливу увагу відводиться аналізу поглядів В.М.Карпова, С.С.Гогоцького, П.Д.Юркевича на історичні корені та вихідні начала матеріалізму, специфіку розв’язку ним головних філософських проблем – пояснення світу, Бога, джерел і способів пізнання, сутності людини, моралі, а також причин та наслідків поширення матеріалістичних тенденцій. Показано, що критика ідей матеріалізму представниками київської духовно-академічної традиції здійснюється з теїстичних позицій, а кульмінаційним моментом протистояння цих напрямків є розуміння людини, змісту і значення духовного в її житті.