Управлінський досвід А. Макаренка в формуванні правової компетентності майбутніх освітніх менеджерів

Abstract

А. Макаренко зумів оцінити іманентний педагогічний потенціал правової реальності як такої і знайшов певний алгоритм використання системи базових форм буття права як виховного засобу. Ставши на чолі установи для виховання правопорушників, А. Макаренко відчував об’єктивну необхідність враховувати специфічну правову реальність не як негативну обставину, але передусім як ключовий чинник педагогічного процесу. В своїй практичній діяльності А. Макаренко усвідомлював і реалізував мету пошуку певного алгоритму інтеграції педагогічної та правової специфіки у розв’язанні поставлених перед ним виховних завдань. Формою, що забезпечувала таку інтеграцію, стала винайдена ним авторська система педагогічно доцільної організації правової реальності, реалізована в специфічних умовах так званого виховного колективу. Іншими словами, А. Макаренко не лише ефективно використовував в своїй управлінській практиці кожну з форм буття права, але фактично винайшов цілісну систему педагогічно доцільних методів реалізації цих форм. Досвід А. Макаренка для сучасного керівника в сфері освіти являє форму оптимальної єдності управлінської, педагогічної та правової реальності, серед яких саме реальність управлінська виступає інтегруючим чинником, забезпечуючи ефективність всієї системи.