Який зміст вкладали руські мислителі в поняття історія

Abstract

У 1848 р. побачила світ VI частина «Истории русской философии» архімандрита Гавриїла, яка стала першою працею, присвяченою історії руської філософії. У цій праці на підставі аналізу «Повісті врем’яних літ», «Послання про піст» митрополита Никифора, «Повчання» Володимира Мономаха, «Моління» Даниїла Заточника автор полемізує з тими, хто ставив під сумнів саме існування філософії в Давній Русі і наводить цікаві спостереження культурно-історичного плану. Але вже у ХХ ст. інший історик руської філософії В.В. Зеньковський публічно започатковує нову традицію в підході до проблеми часу виникнення руської філософії. Він стверджує, що «самостійну творчість в області філософії…ми знаходимо в Росії лише у другій половині ХVIII ст.». Відтоді триває полеміка між численними прибічниками високої оцінки руської філософської творчості, початок якої відносять до ХІ ст. та адептами західноцетристської методології, котрі відсувають «точку відліку» початку самостійної філософської думки Русі у ХVII-XVIII ст.