Особливості застосування лекційних занять під час вивчення суспільствознавчих дисциплін у закладах вищої освіти

Abstract

У статті здійснено аналіз методологічних підходів до проблеми застосування лекційних занять під час вивчення суспільствознавчих дисциплін у закладах вищої освіти. Було відзначено, що лекція, яка, переважно, має характер монологу, досить часто виявляється не здатною належним чином активізувати пізнавальну діяльність слухачів, «вмикати» їх уяву, мислення і навіть належним чином заволодіти їх увагою. Однак, це зовсім не означає безперспективності застосування сучасними викладачами закладів вищої освіти лекцій у своїй професійній діяльності. Традиційна лекція як форма викладання в ході вивчення суспільствознавчих дисциплін у закладах вищої освіти має незаперечні переваги, до яких належать: швидкість способу подання інформації, ефективність розкриття професійної спрямованості курсу, прямий особистий вплив лектора на студентську аудиторію тощо. Беззаперечним є і той факт, що використання лекційних занять у різних їх формах в процесі викладання предметів суспільствознавчого циклу дозволяє викладачеві максимально розкрити свої професійні та особистісні якості, налагодити психологічний контакт з аудиторією, надати поданій інформації унікального емоційного забарвлення. Водночас вона має і суттєвий недолік – пасивність студента на занятті, слабкий вплив на його пізнавальну діяльність. Саме тому, як було показано у нашій статті, доречним є використання нетрадиційних лекційних форм та інтерактивних засобів навчання. Поєднання традиційних та електронних технологій дозволяє викладачеві в організації освітнього процесу активізувати найсильніші сторони та істотно посилити слабкі. При цьому, використання лекції в умовах змішаного (очно-дистанційного) навчання не змінює базову організаційну форму освітнього процесу у вищій школі, але змінює якість надання освітніх послуг, збільшує її інформаційну наповнюваність й інтерактивність.