Проблема формування і розвитку ключових компетентностей особистості у процесі фахової освіти

Abstract

У дослідженні актуалізовано потребу переходу вітчизняної теорії і практики професійної освіти на методологічне забезпечення компетентнісного підходу, яке уможливлює цілісність різних ланок системи, її відповідність світовим і європейським стандартам, увиразнює соціальну потребу у висококваліфікованих фахівцях нового типу, котрі володіють гуманістичним і гуманітарним мисленням, здатністю до саморозвитку й самореалізації, сформованою професійною культурою та основами комунікацій в обраній галузі. До ключових компетентностей фахівців, які розглядаються обов’язковим результатом кожного етапу професійної освіти в будь-якій галузі та спеціальності, віднесено: навчально-пізнавальну компетентність (ставлення та розв’язання пізнавальних задач; продуктивне й репродуктивне пізнання, нестандартність рішень; самостійність пізнавальної діяльності; отримання знань із різних джерел інформації; схильність до аналітичної роботи тощо); загальнокультурну компетентність (здатність орієнтуватися в сучасному соціокультурному просторі; аналіз та оцінка досягнень етнічної, європейської та світової науки й культури; володіння засобами й технологіями міжкультурної взаємодії; доцільне застосування мовленнєвих навичок та норм комунікації; самовиховання, зорієнтоване на систему індивідуальних, національних і загальнолюдських цінностей; знання й реалізація моделей толерантної поведінки в умовах соціокультурного розмаїття); соціальну компетентність (знання механізмів функціонування соціальних інститутів та власного місця в них; проєктування стратегій свого життя з урахуванням інтересів соціальних груп, котрим слугує обрана професія; продуктивна співпраця з партнерами по роботі; володіння технологіями конструктивного розв’язання конфліктів); підприємницьку компетентність (співвіднесення власних економічних інтересів із наявними інтересами й потребами інших людей; організація праці колективу в умовах ринкових відносин; проєктування й оцінка планів підприємницької діяльності в галузі); ІКТ-компетентність (прийом, переробка, видача інформації; перетворення інформації електронними засобами; володіння масмедійними, мультимедійними технологіями; комп’ютерна грамотність); комунікативну компетентність (здатність установлювати й підтримувати контакти з іншими людьми; можливості змінювати глибину і коло спілкування, розуміти й бути зрозумілим для партнерів у фахових обставинах). Проведено висновок щодо необхідності формування таких ключових компетентностей як універсальних для всіх галузей і спеціальностей та визначено перспективи наукових досліджень для кожного з видів обраних компетентностей зі з’ясуванням специфіки їх проявів у конкретних предметно-професійних сферах.