Роль буферних розчинів у процесах життєдіяльності

Abstract

Організм є складною фізико-хімічною системою, що існує у навколишньому середовищі у сталому стані. Для забезпечення сталості стану у всіх живих організмів у результаті еволюції виробилися різноманітні анатомічні, фізіологічні та поведінкові пристосування, які слугують одній мети – збереження сталості внутрішнього середовища. Це відносна динамічна сталість внутрішньої середовища (крові, лімфи, тканинної рідини) та стійкість основних фізіологічних функцій організму людини та тварин називається гомеостазом. Він підтримується переважно діяльністю легень та нирок за рахунок дихальної та видільної функції. В основі гомеостазу лежить збереження кислотно-основного балансу організму. Для нормальної життєдіяльності більшості клітин необхідні досить вузькі межі рН (6,9 – 7,8), тому організм змушений постійно здійснювати нейтралізацію кислот, що утворюються.