Соціально-історичний контекст культури

Abstract

У повсякденному житті люди рідко замислюються над змістом слів, які вони використовують для позначення тих чи інших явищ, хоча слова ці від частого вжитку здаються цілком ясними. Але варто лише спробувати пояснити зміст якогось слова, то з’ясовується, майже завжди, шо цей зміст не має конкретного певного визначення, а змінюється в залежності від ситуації, від історичного часу, контексту, в якому воно вживається. Термін культура вперше з’являється за часів Римської імперії і означає спосіб вирощування рослин. До речі, цей зміст, в якійсь мірі, зберігся і до сьогодення. Отже, класична модель культури, яка була вироблена в епоху Відродження, базується на трьох ідеях: гуманізм, атеїзм, раціоналізм. Існує дуже велике історичне розмаїття у розумінні сутності культури та її предмету. Найчастіше культуру розглядають як частину суспільства, охоплюючи собою певне коло суспільних явиш.Дослідження якогось предмету завжди потребує визначити його структуру, тобто з’ясувати з яких елементів складається цей предмет і як вони взаємодіють в його межах. Таким чином, культура являє собою багаторівневу систему в якій ми простежуємо різні елементи історичних конструкцій в залежності від рівня на якому розглядається культурний організм. Па самому загальному рівні можна виділити різноманітні соціальні інститути, на рівні аналізу конкретного суспільства основними елементами будуть культуротворча діяльність і предмети культурної діяльності, і нарешті на самому елементарному рівні, на рівні окремої особистості, такими елементами культури будуть культурна поведінка і символи — знаки цієї поведінки, в яких вона здійснюється. Па кожному рівні елементи структури бінарні, вони взаємодоповнюють і взаємовизначають один одного. Перший елемент відбиває практично-діяльний характер культури, другий — її соціально-знакову снредметненість. Різні рівні культурного організму, всі його елементи, об’єднуються в органічну цілісність завдяки своїй функціональній єдності. Основними функціями культури, котрі вона виконує на всіх історичних рівнях соціуму є функції самовідтворення, символізації (означення світу) і ідеологічної орієнтації.