Школярі в суспільстві Гетьманщини: соціально-демографічна характеристика мікрогрупи

Abstract

У статті досліджуєтьсяспільнота школярів, котра населенням Гетьманщини сприймалася як «інші». Жебракування як основний спосіб заробітку на життя було підставою для маргіналізації школярів. Також їх сприймали як мандрівну, схильну до злочинів верству.. Життєві стратегії таких школярів орієнтувалися на отримання місця в церковному причеті, також школа ставала прихистком для сиріт. Школярі засвоювали основи церковної грамоти – знання молитов, організації літургії тощо. Школярі в суспільстві Гетьманщинине мусять асоціюватися із особами, котрі здобувають освіту в сучасному її розумінні. Саму тогочасну школу теж не можна ототожнювати з приміщенням для навчання, в сучасному розумінні. Тим не менше ряд досліджень, переважно історикопедагогічного характеру, сформували досить стійкий, але хибний стереотипний образ козацької школи, функціонування якого стало об’єктом історіографічних досліджень.