Кримінологічна генеза корисливих убивств у найдавніших пам'ятках права України-Русі

Abstract

Умисне вбивство небезпідставно вважається найдавнішим злочином на Землі. Починаючись з біблійного вбивства Каїном свого брата, цей кривавий слід тягнеться із глибин століть через всю історію людства до наших часів. Споконвіку чинне місце в структурі умисних убивств належить убивствам із корисливих мотивів (корисливим убивствам). Останні завжди були мірилом духовного стану суспільства тієї чи іншої епохи, відбивали життєвий уклад і систему цінностей, етико-правових поглядів і переконань населення, характеризували економічну й соціальну ситуацію відповідної суспільно-політичної формації. Відтак історико-графічне дослідження пам'яток права дасть змогу простежити кримінально-правову і кримінологічну генезу аналізованих злочинів, встановити специфіку корисливої мотивації у розрізі історичних умов, показати еволюцію кримінологічних теорій попередження. Для більш рельєфного відображення етимології кримінологічної думки щодо корисливих убивств вважаємо за доцільне поділити запропоноване історико-графічне дослідження на чотири основних періоди, виходячи з характеру пріоритетів попереджувальної діяльності законодавця: період кровної помсти; система композицій; етап смертної кари; позбавлення волі. Підбиваючи підсумок історико-графічиому дослідженню кримінологічної генези корисливих убивств, зазначимо: криміналізація корисливих убивств відбувалася одночасно із зародженням правової системи. Еволюція протиправної корисливої мотивації вбивств відбувалася паралельно з розвитком суспільних та економічних відносин, системи соціальних цінностей і пріоритетів, зміною соціально-політичних формацій і цілком відповідала рівню правового мислення та стану суспільної моралі й духовності населення тієї чи іншої історичної епохи.