Образ Богородиці у сакральному мистецтві Гетьманщини XVII-XVIII столітті

Abstract

Особливе місце у період бароко посідає образ жінки в сакральному мистецтві. Цьому сприяв релігійний характер ранньомодерного українського суспільства. Меценатська діяльність козацької старшини формувала запит на виготовлення ікон та диктувала образне навантаження іконопису. Козацька барокова ікона поєднала традиційну іконографію зі змінами у стилістиці зображення й урізноманітненням сюжетів. Особливо в даному контексті знаковим є образ Богородиці, покровительки українського козацтва. Популярності в цей період набуває втілення образу Богородиці у вигляді Покрови. Найзнаменитішою іконою такого типу є «Покров Богородиці» із зображенням Богдана Хмельницького і архієпископа Лазаря Барановича (рис. 1). Ікона походить з Покровської церкви в селі Дешки Богуславського району Київської області. Датується вона першою половиною ХVІІІ століття та зберігається у фондах Національного художнього музею України (м. Київ).