Дотримання академічної етики у науково-дослідницькій діяльності майбутніх фахівців вищої кваліфікації в університеті

Abstract

У статті на матеріалах професійної підготовки фахівців вищої кваліфікації – магістрів спеціальностей 017 Фізична культура і спорт та 014.11 Середня освіта (Фізична культура) проведено дослідження аспектів дотримання академічної етики здобувачами вищої освіти у процесі науково-дослідницької діяльності в університеті. Актуалізовано необхідність формування науково-дослідницької компетентності фахівців магістерського рівня підготовки на засадах ідей поєднання та інтеграції змісту наукової і фахової діяльності для проведення досліджень на метапредметному рівні та відпрацювання технологій експериментальної роботи з обраної спеціальності. Метою дослідження обрано аналіз спеціальних наукових, методичних та програмно-нормативних джерел професійної підготовки майбутніх фахівців вищої кваліфікації спеціальностей 014.11 Середня освіта (Фізична культура) і 017 Фізична культура і спорт другого (магістерського) рівня, виявлення видів науково-дослідницької діяльності, обґрунтування значення дотримання здобувачами вищої освіти принципів академічної доброчесності та формування рекомендацій для розвитку науководослідницької компетентності магістрів обраних спеціальностей. З’ясовано поняття «науково-дослідницька компетентність фахівців фізичної культури» як інтегральну характеристику особистості, що виявляється в усвідомленій готовності розробляти та реалізовувати наукові й прикладні проєкти, спрямовані на розв’язання проблем інноваційного характеру, обумовлену компонентами (аксіологічним, когнітивним, діяльнісним, професійно-рефлексивним) та здатністю здійснювати перехід від процесуальної до творчої діяльності з прагненням до саморозвитку й самовдосконалення. Це положення підтверджено документами про організацію наукової та науково-технічної діяльності в Полтавському національному педагогічному університеті імені В. Г. Короленка та відповідним Кодексом академічної доброчесності. Наведено приклади аналізу магістерських кваліфікаційних досліджень засобами антиплагіатної платформи Unichek із урахуванням необхідності встановлення 4-х рівнів унікальності робіт – високого, достатнього, середнього, низького. У рамках освітнього компоненту підготовки магістрів «Методологія та організація наукових досліджень» запропоновано низку рекомендацій для проведення лекційних і практичних занять.