Психолого-педагогічний та філософсько-освітній дискурс проблеми підготовки магістрів гуманітарної галузі на аксіологічних засадах

Abstract

У статті засобом аналізу сучасних аспектів модернізації світових та національної освітніх систем актуалізовано питання формування професійних цінностей і установок фахівців гуманітарної галузі (філософів, істориків, релігієзнавців, філологів, культурологів) як носіїв загальної культури і творців гуманістичних практик взаємодії різних соціальних та етнічних груп на аксіологічних засадах. Метою статті визначено системний аналіз зразків психолого-педагогічного та філософсько-освітнього дискурсу, у яких відображені сучасні аксіологічні ідеї, історія розвитку освітніх цінностей та пропоновано засоби реалізації цих надбань у вітчизняній системі підготовки фахівців гуманітарної галузі. До провідних психолого-педагогічних зразків дискурсу віднесено: свободу думки як варіант свободи вибору особистістю системи цінностей (П. Щедровицький), трикомпонентний підхід до особистості (Г. Ласуел, З. Фрейд); виокремлення ціннісних парадигм освіти (О. Сухомлинська, Н. Ткачова); концепцію освіти як соціокультурного феномену (В. Огнев’юк); необхідність корекцій управління освітою як соціальною інституцією (В. Крижко) та ін. Надбаннями філософсько-освітнього дискурсу проблеми дослідження обрано: виокремлення С. Клепком провідних регулятивних цінностей освіти – любові й узгодження з цінностями буття; тлумачення І. Утюж самоцінності освіти в руслі філософсько-антропологічної традиції, бачення особистості фахівця домінувальною цінністю української професійної освіти; наукова позиція вчених стосовно того, що жодна система цінностей не може бути реалізованою без творчих інновацій індивіда, оскільки освоєння професійної культури неможливе без культивування особистістю свого творчого потенціалу (А. Архієзер, М. Шелер, І. Зязюн). З’ясовано, що головною перспективою дослідження є пошук шляхів розв’язання суперечностей між соціальним запитом на творчу, активну, володіючу гармонійною системою цінностей особистість фахівця та відсутністю ціннісно зорієнтованих технологій професійної підготовки магістрів гуманітарної галузі.