Методичні аспекти дизайн-проєктування в технологічній освіті майбутніх учителів

Abstract

Досліджуючи навчальні програми та методи професійної підготовки майбутніх учителів у вищій школі, автори статті переконують, що цей освітній процес передбачає комплексне освоєння знань у галузі мистецтва, функціонально-технологічному процесі, конструкцій та матеріалознавства, формальної композиції, креслення та перспективи, колористики в організації середовища, архітектоніки, основ дизайну середовища та функціональної конструктивної складової просторової композиції. Аналіз професійної діяльності фахівців у галузі технологічної освіти свідчить, що для успішного проєктування особливу актуальність набуває наявність знань сучасних методів дизайн-проєктування, інженерно-технологічних основ, тектонічних закономірностей формоутворення об’єктів предметного середовища, принципів комбінаторного розв’язання форми об’єкта, що створюється. Відсутність практичного досвіду випускників зумовлює їхню складну адаптацію у педагогічній діяльності, що є наслідком, недостатньої уваги до формування спеціальних знань та вмінь, до практичної спрямованості вирішення навчальних творчих завдань, пов’язаних із професійною діяльністю в галузі дизайну. Названі обставини дозволяють розглядати проблему формування спеціальних знань та умінь у процесі дизайн-проєктування актуальною та своєчасною. У зв’язку з цим, для дизайн-проєктування в діяльності вчителя характерною визначено неординарність програми пошуку, багатоваріантність розв’язання задачі, здатність до самостійної оцінки проміжних та кінцевих варіантів та до вибору ефективного конкретного алгоритму. Відповідно, творчу проєктну діяльність учителя розглянуто як спеціальну інтелектуальну діяльність із забезпечення якості технічного рішення з точки зору функціональних, ергономічних, естетичних, технологічних та психологічних чинників. Виконане дослідження не вичерпує всіх питань, пов’язаних із формуванням спеціальних знань та вмінь здобувачів вищої освіти у процесі дизайн-проєктування та вимагає подальшого вдосконалення етапів квазіпрофесійної освітньої діяльності з урахуванням оптимального вибору методів рішення творчих завдань, розвитку особистісних якостей випускників ЗВО.