Трансформація української ідентичності в умовах глобалізації

Abstract

Фундаментальні трансформації, що відбуваються в нашому соціумі під впливом глобальних крос-культурних процесів протягом останніх десятиріч, потребує особливо пильної уваги до проблем формування нової національної ідентичності. Незважаючи на очевидну кризу особистої ідентичності, більшість громадян в етнічному плані ідентифікують себе без особливих вагань. Однак моделі української ідентичності суттєво варіюються в залежності від регіонів України: Східного, Південного, Центрального і Західного. Аналіз спостережених тенденцій розвитку ідентичностей показує, шо для подальшої консолідації суспільства необхідно виробити чіткі і науково обгрунтовані уявлення про співвідношення між громадською та етнічною ідентичностями. Інші автори, навпаки, підкреслюють необхідність розв’язання питань ідентичності в умовах полі культурності. У сучасній вітчизняній літературі на сьогодні запропоновані два основних способи розв’язання цієї проблеми. Перший — це створення сильної політичної нації, тобто подолання кризи на засадах спільної громадянської ідентичності. Інша група дослідників схиляється до вирішення проблеми на засадах "...не єдності маси індивідів, зайнятих пошуками однієї цивілізаційної мети, а скоріше співтовариства різних культур". Кожна з названих груп дослідників справедливо посилається на світовий досвід як у питанні становлення нації, так і в питанні побудови в Україні демократичної моделі мультикультуралізму. Отже, порівнюючи українські моделі ідентичності за статистичними даними Н. Победи і наведені мовні характеристики, можна стверджувати, шо як національна, так і мовна самоідентифікація громадян України базується на різних параметрах. Якщо для визначення національної ідентичності головними є місце народження або походження, тобто матеріальна складова, то для мовної самоідентифікації такими параметрами є рідна мова, мова спілкування та мова навчання. Проте, як відзначають науковці, трансформація моделей самоідентифікації виводить на перший план інші цінності типу прав людини, здоров’я, суспільної ситуації миру, стабільності та впевненості у собі. З іншого боку, динаміка розвитку, плинність, нестабільність усіх типів розглянутих ідентичностей свідчить про перехідний період соціокультурного становлення в Україні.