Новий гуманізм як передумова формування цивілізації

Abstract

Проблема гуманізму постає сьогодні надзвичайно гостро як у теоретичному, так і практичному планах. Незважаючи на те, шо гуманізм пройшов довгий духовний і соціальний шлях свого розвитку, необхідно переглянути його контури з точки зору динаміки світового розвитку. Концепція “нового гуманізму” стає однією з невідкладних проблем, бо сьогодні мова йде про виживання не окремої людини чи регіону, а всієї людської цивілізації. Новий тип гуманізму намагається віднайти “нову людину” (Е. Фром) світового співтовариства і набуває глобальної проблематики. Шалений спалах розвитку комп’ютеризації, роботизації, перенасичення інформацією підкреслює безперечність рамок науково-технічного прогресу. Але його максимальна і реальна цінність може бути забезпечена лише тоді, коли досягається високий рівень взаємодії з людиною. Ми маємо змінити акценти таким чином, щоб на першому місці була людина як головна цінність, щоб людина в повному смислі стала мірою всіх речей, у тому числі і мірою всіх наук та будь-якого прогресу. Реалізація гуманістичних ідеалів не може бути відкладена на подальшу перспективу. Немає і не може бути високого рівня економічного розвитку, досягнення якого саме по собі забезпечували б реалізацію цих ідеалів. Гуманістичні начала, повагу до прав і гідності особистості, до її свобод неможливо привнести в суспільне життя ззовні. За своєю суттю процес суспільного розвитку має бути процесом росту і формування цих ідеалів, інакше немає сенсу говорити про прогресивний розвиток. Не можна жертвувати життям людини заради майбутнього. Сьогодні ми маємо виходити з того, шо гуманізм безперервно розвивається в залежності від особливостей того чи іншого етапу розвитку суспільства, контексту в історії культури, науки, моральності. Сучасний універсальний гуманізм як гуманізм “планетарний” визнає людське життя як вищу цінність сучасного розвитку, орієнтує на створення умов, які сприяють максимальному розвитку всіх потенцій людського духу і розуму.