Феноменологічні аспекти румунської культури (на прикладі визначення феномену румунської мови в творчості М. Емінеску)

Abstract

На жаль, феноменологічні аспекти становлення культурних мов, румунської в тому числі, залишилися поза увагою філософської думки. В аспекті проблеми даної статті автор може апелювати лише до творів румунських поетів та філософів М. Емінеску, В. Александрі, Б. Дуйка, Л. Благи, К. Нойки, Д. Ватаманюка [1]. У просторі досліджень румунських теоретиків проблеми феноменології румунської культури в її мовному аспекті розглядаються у поєднанні внутрішніх (національних) та зовнішніх (західноєвропейських) закономірностей (Емінеску), у виявленні логічної матриці румунського фольклору (Александрі), у загальнофілософських визначеннях культури (Блага), у психологічних та інверсованих культурних вимірах (Нойка), в онтологічному взаємовідношенні та взаємовпливі різних типів культури на рівні спільних закономірностей їх становлення (Ватаманюк). Але ці твори є внутрішньою рефлексією румунської культури і вони не компенсують відсутності рефлексій у даному контексті української філософської думки. Цим обумовлюється звернення до теорії відомого румунського поета, політичного публіциста, філософа ХІХ століття М. Емінеску, в теоретичній спадщині якого ми можемо спостерігати не тільки мотиви зовнішнього взаємовпливу різних культур, але й моменти їх взаємотрансформацій.