Символи трагічного в романі Жозефа Бедьє «Трістан та Ізольда»

Abstract

З незапам’ятних часів із уст в уста протягом багатьох віків з покоління у покоління передається хвилююча серце трагічна історія про кохання прекрасної королеви з далекого північного острова і першого воїна Шотландії. Це легенда, яка зачіпає найтонші струни людської душі, легенда, що розчулить навіть кам’яне серце і змусить пролити хоча б одну, сповнену болю і гіркоти, сльозу. Це легенда про «Трістана та Ізольду». З роками змінювалися оповідачі, імена героїв, час і місце дії. Змінювалося безліч деталей, але завжди у всі часи незмінним залишалося одне – кохання молодих героїв, яке вони змогли пронести через усе своє життя і яке ніщо не змогло здолати, кохання, яке з’єднало люблячі серця і в житті і в смерті. На віки вічні залишаться вони поряд один з одним – і в колах дантового пекла, і пам’яті людей…