Сутність духовно-морального виховання української молоді у педагогічних поглядах Г. Ващенка

Abstract

Проведене дослідження комплексу наукових праць дало можливість зробити висновок про те, що у формуванні духовно-моральних традицій у молоді Г. Ващенко велику роль відводив християнській вірі. Служіння Богу і суспільству Г. Ващенко вбачав як шлях руху особистості до оволодіння найкращими рисами, які уособлює національний виховний ідеал – це становить мету виховання української молоді. Виходячи з поставленої мети, формулюємо завдання духовно-морального виховання особистості як усвідомлення духовно-моральних цінностей і формування найкращих моральних норм, які спрямовують діяльність особистості до високої мети: правдивості, стриманості, почуття морального обов’язку, дисциплінованості й організованості, чесності й принциповості, життєрадісності й бадьорості, працьовитості, статевої стриманості, пошани до батьків і старших. Засновуючись на поглядах ученого щодо визначення мети виховання як основного питання педагогіки, вона усвідомлюється як спрямування психічних, духовних, моральних якостей до оволодіння кращими зразками виховного ідеалу, то вони й визначають зміст виховного і навчального процесу, його форми, організацію життя дітей. Відтак, можна впевнено стверджувати, що підсумовуючи завдання з’ясування місця духовності й моралі як основи національних поглядів у доробку Г. Ващенка, доходимо висновків про те, що основою педагогічних поглядів є : 1) його педагогічна концепція духовно-морального виховання й освіти української молоді; 2) фундаментальним чинником української духовності і моральності, головною і могутньою виховною силою впливу на українську молодь, український народ загалом він вважає християнство, його духовні цінності й моральні норми та культурні досягнення; головним джерелом духовності є віра в Бога; 3) український виховний ідеал, зцементований національною ідеєю, яка є стратегічною в національній системі освіти і виховання молоді, вміщує духовно-моральні константи; 4) національна ідея має бути чітко сформульованою та відігравати роль консолідуючої, об’єднуючої сили для нації в ім’я «служіння якійсь високій ідеї: Батьківщині, правді, красі»; 5) серцевиною концепції духовно-морального виховання виступає спрямованість навчально-виховного процесу на усвідомлення потреби людини досягти досконалості, взірця – українського виховного ідеалу; як феномен суспільної свідомості національна ідея в своїй основі має спиратися на загальнолюдські, національні цінності: національну свідомість, національну гідність, національні традиції, звичаї, вірування.