Античний етнорелігійний трактат Арістіда у Давньоруському перекладному тексті "Повісті про Варлама й Іоасафа"

Abstract

Добре відомо, що з приходом християнства на терени Русі тут відбулись тектонічні трансформації усталеного релігійного світогляду. Поширення християнської релігії супроводжувалось боротьбою з автохтонними віруваннями, які ще міцно тримались у давньоруському суспільстві упродовж багатьох століть. Конфронтація між новими християнськими ідейними догматами, християнським світобаченням та язичницькими засадами світогляду призвела до ерозії інституту жерців, маргінального статусу язичництва та формування феномена Київського християнства. Нині уявлення про українське язичництво можна почерпнути з даних археології, скупих писемних свідчень іноземних авторів, небагатьох писемних пам’яток, складених як носіями язичницького світогляду, так і християнськими авторами. Означені відомості та їх дослідницька інтерпретація мають значну наукову історико-філософську та історико-релігієзнавчу цінність, адже вони суттєво поглиблюють наші знання про релігійно-світоглядний зміст найдавніших етапів української духовної традиції, дозволяють реконструювати й відтворити картину світу наших далеких предків та дізнатися про те, як бачили й поціновували вони власні релігійні вірування. Сьогодні дохристиянський світогляд вивчений украй недостатньо.