Інвазивний цикл та оцінка глибини ураження представників дендрофлори України в окремих екосистемах омелою білою (Víscum álbum l.)

Abstract

Дослідження, пов’язані з біологією та екологією омели білої (Víscum álbum L.), з аналізом її впливу на дендрофлору природних та штучних екосистем. Проаналізована послідовність етапів інвазійного циклу омели, починаючи з етапу інфікування, напруженості інвазії (ступеню її поширення у кроні ), пригнічення розвитку дерев, їх загибелі, а також механізм цих процесів. Стадії мають різну тривалість у різних видів. Проведено порівняння повного циклу зараження омелою для тих видів, які найчастіше інфікуються на Поліссі, Східному Поділлі та в прибережних районах правого узбережжя Дніпра. Найбільш чутливими видами до інвазії виявилися наступні: Populus nigra L., P. balsamifera L., Tilia cordata Mill, Salix babylonica L., S. fragilis L., Juglans nigra L.та J. cinerea L., Sorbus aucuparia L., Betula pendula Roth, Acer saccharum Marshall, A. saccharinum L., Fraxinus excelsior L. Напруженість інвазії та глибина ураження омелою, яка враховує також і ступінь пригнічення згаданих та деяких інших видів, стали на сьогодні особливо загрозливими, що вимагає пошуку шляхів вирішення цієї біологічно і екологічної проблеми. Ряд видів здатні протистояти поширенню омели навіть за умов їх зараження через наявність внутрішніх механізмів, що забезпечують їх відносно високу стійкість до цього паразита, серед них: Populus pyramidalis Rozier, його гібриди, Quércus rúbra L, Prunus avium L., Prunus cerasifera Ehrh. Значна кількість видів дендрофлори знаходиться поза впливом омели. Це вказує на існуючі специфічні бар’єри, які блокують подальше розповсюдження та адаптацію серед популяцій Víscum album L. Запропоновано концепцію резистентності та чутливості до омели представників дендрофлори. Оптимізований алгоритму визначення напруження інвазії з боку V. album L, процесів пригнічення, загибелі та подальшої біодеградації уражених дерев. Проведено класифікацію характеру взаємодії омели та дерев-господарів. Потужна експансія омели білої вимагає спільних зусиль вчених та держави для обмеження її поширення.