Мистецький контекст роману О. Уайльда «Портрет Доріана Ґрея»

Abstract

Імпресіонізм, що виник у французькому живопису 1870–1880-х років (Е. Мане, К. Моне, К. Піссарро, О. Ренуар, Е. Дега та ін.), справив значний вплив на художню літературу. Серед європейських письменників кінця XIX – початку XX ст., які захоплювалися імпресіонізмом і прагнули опанувати нові принципи в галузі мистецтва слова, були Е. Золя, брати Е. і Ж. Ґонкури, Ґ. де Мопассан, П. Верлен, С. Малларме, І. Бунін, Б. Пастернак, М. Коцюбинський та ін. У цьому ряду чільне місце посідає поет, прозаїк і драматург Оскар Уайльд, спадщина якого позначила ситуацію «переходу» від традиції до модернізму в літературі Англії. Специфіка літературного імпресіонізму, на відміну від живопису, полягала в тому, що він не був однорідним і цілісним художнім напрямом або течією. Літературний імпресіонізм у творчості письменників на межі XIX–XX ст. виявлявся як стильова тенденція у взаємодії з елементами інших художніх систем – пізнього романтизму, реалізму, натуралізму, символізму. Однак імпресіоністичні елементи в цій взаємодії не губилися, а сприяли оновленню й розвитку образотворчості, жанрів, стилю, мови тощо. Це яскраво засвідчує творчість О. Уайльда.