Проблема культурної ідентичності в романі Р. Кіплінга «Кім»

Abstract

Творчість Р. Кіплінга розглядається сучасними літературознавцями у руслі постколоніальних проблем: оцінка імперської політики, ставлення до культури, природи, звичаїв корінного народу, пошуки політичного та морального примирення. Репутація Р. Кіплінга змінювалася залежно від політичних і соціальних уподобань епохи. Протилежні погляди на його погляди тривали протягом більшої частини ХХ ст. Літературний критик Дуглас Керр писав: «[Кіплінг] може викликати пристрасні незгоди, і його місце в літературній та культурній історії далеко не врегульоване. Але, оскільки вік європейських імперій відступає, його визнають незрівнянним, але водночас суперечливим, тлумачем того, що переживала імперія. Це, і все більше визнання його надзвичайних наративних дарів, роблять його силою, з якою слід рахуватися» [5, с. 54]. Р. Кіплінг належить до тих письменників, критика поглядів яких змінюється разом із «прозрінням» суспільства. Як Марка Твена критикували у свій час за зображення чорношкірих, а потім із не меншим пієтетом – за расизм, так і Р. Кіплінга відносять то до прибічника імперіалізму, то до руйнівника британського міфу. В. Едвард пов’язує коливання сприйняття постаті і творчості письменника зі зміною культурних епох, зокрема модернізмом: «Підлеглість небілих народів, неодмінність панування над ними вищої раси та їхня абсолютно незмінна сутність – усе це було практично незаперечною аксіомою модерного життя» [4, с. 224]. У романі «Кім» Р. Кіплінг розв’язує проблеми культурної ідентифікації як героїв-англійців, так і мешканців Індії засобами художньої літератури, головною цінністю якої є множинність читацьких інтерпретацій. За визнанням У. Еко: «Ніщо так не радує творця, як нові прочитання, про які він не думав і які виникають у читача» [3, с. 597].