Наратив роману Р. Кіплінга «Кім» у постколоніальному дискурсі

Abstract

У статті аналізуються постколоніальні проблеми роману Р. Кіплінга «Кім» з огляду на закладені у текст твору нараторські стратегії. Текстологічний аналіз дозволяє уникнути ідеологічних звинувачень та голослівних оцінок творчості Р. Кіплінга, що протягом останнього століття супроводжують письменника. Методологія аналізу роману англійського письменника побудована на розмежуванні понять «наратив» і «нарація». До уваги береться не тільки розповідна будова твору, а репрезентація подій твору або ситуацій, що трапляються з головними персонажами у часовій послідовності з подальшим читацьким сприйняттям та оцінками. Фігура оповідача аналізується з точки зору загальної фокалізації, яка передбачає різнопланові виміри – перцептивний, просторовий та ідеологічний (перцепція/локалізація/оцінка). Методологія наративного аналізу з урахуванням перцепції, локалізації та оцінки дозволяє різнопланово осмислити постколоніальний дискурс, зокрема точку зору на верховенство метрополій, на меншовартість колонізованої культури та ін. Фокус оповідача комунікує ідентифікацію читача з головним героєм як втілення в одній особі духу метрополії та колонії. Фокальна перспектива доповнюється ефектами викладу – конструкціями з прямими оцінками зображуваного та розповіді, які формують наративну ідентичність оповідача, персонажів, читачів. Кім стає носієм перцептивних регістрів розповіді. Виникає взаємодія різнорідних перспектив довкола перцептивного фокусу персонажа-дитини. Оповідач лише фокусує його центральне місце, навіть не серед інших фокусів персонажів, а цінностей усієї Індії. Наратив постає як вікно в індивідуальний людський досвід через розповідь, історію та стає носієм національно-культурної специфіки в умовах міжкультурної комунікації. Нарація, акт породження наративу, сприяє оволодінню засобами інокультурної взаємодії, включенню читача у рецепцію, локацію і оцінки складних ідеологічних і особистісних проблем. Ми дійшли висновку, що наратив постає як елемент дискурсу, оскільки продукується в зв’язці зі сюжетною ситуацією та з урахуванням соціокультурного контексту.