Етика Григорія Нудьги

Abstract

2013 року наукова громадськість України відзначає 100-річчя від дня народження відомого дослідника усної народної творчості, літератури та культури, публіциста Г. А. Нудьги (1913-1994). До цієї дати приурочена Всеукраїнська науково-практична конференція «Українська культура у світових вимірах», яка відбулася у Львові. У школах, культурно-освітніх, вищих навчальних закладах, насамперед на його батьківщині, проведено уроки, літературні вечори, інші заходи, присвячені пошануванню видатного вченого. Та найкращою даниною його пам’яті станеподальше формування, становлення і розвиток основоположних підстав сучасних гуманітарних наук на основі ідей ученого, виховання на його принципах та ідеалах нових поколінь молодих науковців, українців загалом. Послідовник М. Грушевського, А. Кримського, К. Грушевської, М. Зерова, М. Драй-Хмари, М. Возняка, Ф. Колесси, С. Таранушенка, Г. Нудьга всім своїм життям творив удячний для цього грунт. У пропонованій далі статті, яка, сподіваємося, дасть поштовх до наступних досліджень його наукової та духовної спадщини, життя і творчості загалом, йдеться саме про одну з таких проблем. Доля Григорія Антоновича Нудьги, відомого українського народознавця, літературознавця, культуролога і публіциста, - одна з яскравих сторінок в історії нашого народу. І саме в Козацькій героїчній добі - витоки його світогляду, характеру, національної громадянської позиції, розуміння мети, смислу та цінності життя.