Ментальні детермінанти розвитку українського національного психотипу

Abstract

Вперше термін „менталітет” було використано представниками „нової історичної школи”, або „школи анналів” (Л.Февр і М.Блок). Під менталітетом вони розуміли колективну психологію „гарячих суспільств” на стадії цивілізації [1]. У сучасній науці більшість дослідників національний менталітет розглядують через глибинні психічні структури, що історично та соціально вкорінені у свідомості, колективній пам’яті та поведінці багатьох поколінь людей [2, 5,6, 7]. Формуючись історично і психологічно, менталітет окреслює сукупність соціально-психологічних особливостей, суму первинних детермінуючих поведінкових реакцій, комплекс яких проявляється в усіх сферах життєдіяльності даної людської спільноти. Інакше кажучи, менталітет, це певний поведінковий код того чи іншого народу.