Олексій Оголевець і його вчення. Переднє слово Анни Оголевець

Abstract

Пропонована стаття знаного українського музикознавця Геннадія Олександровича Когута має на меті привернути увагу широкої музичної громадськості до творчої спадщини видатного радянського вченого Олексія Степановича Оголевця (1894, Полтава - 1967, Москва), геніального теоретика, що набагато випередив свій час, автора універсальної музикознавчої концепції, яка розкриває закономірності розвитку музичного мислення народів світу. Адже склалася парадоксальна ситуація: унаслідок дискримінації, якої Олексій Оголевець зазнав у 40-ві рр. минулого століття, коли його ім’я опинилося під забороною, було вилучене з наукового обігу й пущене в непам’ять, нині на батьківщині він не відомий навіть висококваліфікованим спеціалістам, тоді як за кордоном доробок ученого давно успішно використовується не лише в музикознавчих дослідженнях, а й у виконавській практиці. Воістину, немає пророка у своїй вітчизні... Вірний учень і послідовник О.С. Оголевця, адепт його теорії Г.О. Когут переконаний, що без оволодіння нею досягти справжніх професійних висот у сучасному музичному світі неможливо. Отже, зацікавлений читач, котрий, попри всі перешкоди, матиме мужність розпочати власний «рух до Оголевця», отримає необхідні відомості зі статті Г.О. Когута, текст якої наводиться далі.