Активізація самостійної роботи під час викладання хімічних дисциплін

Abstract

Одним із важливих завдань сучасного педагога і дослідника є безперервність наукового та методичного пізнання, постійне удосконалення власних вмінь та навиків і імплементація їх у навчальний процес відповідно до вимог часу. Тенденцією сьогодення можна вважати зміщення векторів в освіті до збільшення практичної та зменшення теоретичної складової підготовки фахівця. Крім того, останнім часом ми спостерігаємо намагання дати рівень знань за короткий період часу і переведення значної частини теоретичної підготовки в площину самоосвіти під керівництвом викладача. Тут діє декілька важливих аспектів. З одного боку, дійсно, за надмірної теоретизації дисципліна стає непрактичною, нецікавою та перезавантажує і так інформаційно пересиченого здобувача. Але є й інший бік проблеми, оскільки саме ґрунтовна теоретична підготовка створює базу знань, необхідну не просто для відтворювання пізнаної інформації, але й вміння аналізувати, самостійно робити висновки і приймати рішення.