Дерево життя Надії Бабенко.

Abstract

Наше життя таке швидкоплинне і суєтне... Але в ньому з часом викристалізовуються знакові постаті, що формують обличчя епохи, дають опертя й орієнтири нащадкам. Минуло вже три роки, як не стало поруч із нами однієї з когорти таких постатей - видатної української мисткині Надії Несторівни Бабенко. Різноманітні відомості про Надію Несторівну розпорошені більш ніж у 85-ти джерелах, серед яких і статті в районних газетах, і солідні мистецтвознавчі часописи, і 3 персональні каталоги творів. Вивчення сімейного архіву документів і фотоматеріалів (зокрема особистого листка з обліку кадрів, посвідчень про присудження нагород тощо), перегляд відеофільмів Полтавської ОДТРК «Лтава», контент-аналіз інформації різноманітних мистецтвознавчих джерел дозволяє здійснити спробу систематизації наявного масиву фактичних даних, виділивши певні періоди в житті і творчості народної художниці. Основними періодами життєдіяльності Надії Несторівни можна вважати два: дорешетилівський і решетилівський. Проте в них, а особливо - в решетилівському періоді, виділяються ще коротші часові проміжки, що насичені подіями не лише особистого, а й суспільного значення. Отже, творча активність Надії Несторівни Бабенко загалом тривала 51 рік: від 1958-го по 2009-й, і позначена вона винятковою стабільністю, адже злет майстрині пов’язаний із першим підперіодом виробничої діяльності, і він не знижувався протягом наступного життя, незважаючи на різні обставини, зміни місця роботи, посади тощо. Поряд із творчим, вона зробила й організаційно-виробничий внесок у розвиток українського декоративно-ужиткового мистецтва за час діяльності на посаді головного художника Решетилівської фабрики художніх виробів імені К. Цеткін, навчально-виховний вклад у підготовку кваліфікованих майстрів килимарства і вишивки на посаді інструктора килимарства Решетилівської школи майстрів народних промислів. 26 грудня 2009 року видатна українська мисткиня Надія Бабенко відійшла в інший світ, але душа її, втілена у творах, продовжує жити в поколіннях завдяки тому, що багато з цих творів опубліковано в журналах і каталогах, представлено в музейних та приватних збірках тощо.