Естетичне освоєння народної поезії поетами-романтиками Полтавщини

Abstract

Становлення нової національної літератури і культури впродовж перших десятиріч XIX ст. є важливим періодом у духовному житті українського народу. Наприкінці XVIII - на початку XIX ст. на Лівобережній Україні, зокрема й на Полтавщині, виникають осередки нової політичної, філософської й історичної думки. Одним із таких центрів формування суспільно-естетичної свідомості на початку XIX ст. стає Харківський університет (1805). Серед когорти письменників нової української літератури, які сприйняли ідеї просвітителів у реформістському формулюванні, було чимало полтавців: І. Котляревський, Л. Боровиковський, А. Метлинський, Є. Гребінка, О. Афанасьєв-Чужбинський, П. Білецький-Носенко, О. Шпигоцький та ін. Стаття мстить аналіз творчості поетів-романтиків Полтавщини в аспекті вироблення індивідуального стилю, культивування традицій Харківської школи романтиків. Розглядається вплив усної народної поетичної творчості на літературну творчість романтиків, що поклало початок становленню в Україні історичної школи фольклористики. Аналізуються романтичні балади, які розвивалися під впливом фольклору, виявляли жанрову спорідненість із думою та романсом і виробили ознаки фольклорної романтичної течії.