Імпресіоністична поетика новел В. Вулф "Королівський сад" та М. Коцюбинського "Intermezzo"

Abstract

Починаючи з весни 1874 року, коли в паризькому ательє фотографа Надара була виставлена картина Клода Моне „Імпресія. Схід сонця” (1872), естетика імпресіонізму назавжди ввійшла у творчу свідомість Європи і стала частиною світового художнього процесу. Ранній європейський модернізм репрезентований низкою стильових течій, що різняться як кількісно, так і якісно: від недовготривалих на зразок „дадаїзму” до потужних, репрезентованих оригінальними творчими постатями в кількох національних ліературах, як-от символізм чи неоромантизм. Імпресіонізм – одна із основних стильових течій світового модернізму. Вона бере початок у французькому живописі (К. Моне, Е. Мане, К. Піссарро, П.-О. Ренуар, А. Сіслей, Е. Дега, П. Сезанн та ін.), але швидко поширилася на інші види мистецтва – музику (К. Дебюссі, М. Равель) та літературу (брати Гонкури, К. Гамсун, С. Цвейг, І. Бунін, А. Чехов, Т. Манн та ін.).