Небезпека застосування аміаку і хлору у якості хімічної зброї

Abstract

У статті висвітлено основні проблемні питання застосування забороненої хімічної зброї, особливості використання аміаку і хлору у якості хімічної зброї. Бойові отруйні речовини (БОР) почали застосовувати вже під час винайдення людиною лука. Вперше отруйні речовини у військових цілях були застосовані у 600 році до нашої ери. За наказом афінського царя Солона у річку, з якої супротивник брав воду для своїх військових потреб накидали коріння чемериці. Через 400 років карфагенський полководець Гамількар Барка (209 рік до нашої ери) настояв на корінні мандрагори запас вина, який залишили у покинутому населеному пункті, що згодом був зайнятий ворогом. В 431-430 роках до нашої ери воїни Спарти спалювали сірку та смоли під стінами міст Платеі та Беліума. В ІV віці нашої ери візантійці створили знаменитий «грецький вогонь» (сірка, селітра, сірчиста сурма, смола, рослинні олії). Загасити його водою було не можливо. Над створенням димоутворюючих речовин працювали відомі вчені середньовіччя – Леонардо да Вінчі, Аристотель.