Олександр Твердохлєбов - історик, етнограф, літератор, педагог

Abstract

У статті висвітлено життєвий шлях та представлено наукові здобутки Олександра Дмитровича Твердохлєбова, уродженця Полтавщини (с. Котельва), творчий доробок якого з історії Слобідської та Лівобережної України донині залишається на часі. Актуалізовані опубліковані та рукописні праці дослідника, які зберігаються у фондах Охтирського міського краєзнавчого музею Сумської області, архівних установах, що підтверджують непересічне значення праць для історико-реґіональних наукових пошуків з історії Слобідської України. В історичному нарисі «Город Ахтырка» охарактеризовано усі сторони життя мешканців провінційного слобожанського міста Харківської губернії ХІХ ст., де автором окреслено історикогеографічні особливості міста, його фізико-географічну характеристику, історію заселення місцевості та версії про походження назви міста. Промисловий розвиток міста Охтирка висвітлено у праці «Судьба табачной фабрики, заведенной при Петре І-м в Ахтырке», де історик описав соціально-економічні й виробничі умови вирощування тютюну та виробництво тютюнової продукції. У дослідженні та описі православних приходів, храмів і монастирів Охтирського повіту Харківської губернії, що висвітлені у праці «К истории Скельского монастыря», де описано формування монастирського господарства, зокрема, його землеволодіння, що було надзвичайно важливим питанням для монастиря, пов’язаного з іменами відомих на Лівобережній Україні родом Шимоновських, гетьманами І. Мазепою та І. Скоропадським. Творчий доробок історика місить розвідки, присвячені рідній Котелевщині, де автор подав відомості про географічне положення, суспільно-економічний розвиток краю; археологічні пам’ятки, особливості та описи забудови Котельви. У центрі уваги дослідника – економіка, культура, побут, кустарні промисли, освіта, духовна спадщина Слобожанщини, що відображені у доробку ученого «Наследственное полковничество», «Город Ахтырка», «Котельва», «Судьба табачной фабрики, основанной Петром І в Ахтырке», «Столетие Ахтырскогоуездного училища (1790 – 1890 годов), «Ахтырскийуезд накануне ХІХ века» та ін.