Мотиваційна готовність працівників карного розшуку до професійної діяльності

Abstract

У статті представлено результати теоретичного та експериментального дослідження психологічних особливостей мотиваційної готовності працівників карного розшуку до професійної діяльності. Дана проблема була актуалізована тим, що у нинішніх умовах у багатьох регіонах країни суттєво зросло навантаження на співробітників органів внутрішніх справ, зокрема, і працівників карного розшуку У результаті теоретичного аналізу було виявлено, що складність діяльності працівників карного розшуку диктує високі вимоги до професійної підготовленості кожного працівника. Слідча діяльність вимагає від співробітника органів внутрішніх справ відповідної професійної підготовки і чіткого усвідомлення головних цінностей професії. Мотивація професійної діяльності виступає тут важливою складовою частиною у становленні молодого фахівця. Формування мотиваційної готовності можливе за умови певної соціальної гарантії працівникові з боку системи органів внутрішніх справ та активізації процесу поєднання теорії і практики у період оволодіння професією. Дані експериментального дослідження мотиваційної готовності працівників карного розшуку до професійної діяльності засвідчили перевагу екстремальних видів діяльності серед професійних схильностей. Саме до таких належать професії, пов’язані з охоронною і оперативно розшуковою діяльністю, оскільки у діяльності працівників правоохоронних органів можливі різні ситуації службового характеру. Вагомими є і схильності до дослідницької діяльності. В ієрархії мотивів вибору професії оперативними співробітниками сектору карного розшуку МВС домінують ті мотиви, які є значущими для здійснення обраної професійної діяльності, а саме внутрішні індивідуально значущі мотиви та зовнішні позитивні мотиви. Це доводить, що правоохоронці У статті представлено результати теоретичного та експериментального дослідження психологічних особливостей мотиваційної готовності працівників карного розшуку до професійної діяльності. Дана проблема була актуалізована тим, що у нинішніх умовах у багатьох регіонах країни суттєво зросло навантаження на співробітників органів внутрішніх справ, зокрема, і працівників карного розшуку У результаті теоретичного аналізу було виявлено, що складність діяльності працівників карного розшуку диктує високі вимоги до професійної підготовленості кожного працівника. Слідча діяльність вимагає від співробітника органів внутрішніх справ відповідної професійної підготовки і чіткого усвідомлення головних цінностей професії. Мотивація професійної діяльності виступає тут важливою складовою частиною у становленні молодого фахівця. Формування мотиваційної готовності можливе за умови певної соціальної гарантії працівникові з боку системи органів внутрішніх справ та активізації процесу поєднання теорії і практики у період оволодіння професією. Дані експериментального дослідження мотиваційної готовності працівників карного розшуку до професійної діяльності засвідчили перевагу екстремальних видів діяльності серед професійних схильностей. Саме до таких належать професії, пов’язані з охоронною і оперативно розшуковою діяльністю, оскільки у діяльності працівників правоохоронних органів можливі різні ситуації службового характеру. Вагомими є і схильності до дослідницької діяльності. В ієрархії мотивів вибору професії оперативними співробітниками сектору карного розшуку МВС домінують ті мотиви, які є значущими для здійснення обраної професійної діяльності, а саме внутрішні індивідуально значущі мотиви та зовнішні позитивні мотиви. Це доводить, що правоохоронці спрямовані на професію і прагнуть ефективно працювати над її опануванням і надалі, оскільки вважають обрану професію своїм покликанням і бажають творчо в ній розкритись та проявити себе. Ставлення досліджуваних до трудової діяльності є загалом позитивним. Крім того, вдалося довести, що досліджувані з розвиненими внутрішніми індивідуально значущими мотивами вибору професії мають вищий рівень готовності до опанування професією слідчого.