Копінг-стратегії та збереження продуктивності у стресових ситуаціях

Abstract

Стаття присвячена аналізу результатів теоретичного та емпіричного дослідження копінг-стратегій студентів та зв'язку копінгів зі збереженням продуктивності праці і високої функціональності в умовах стресової ситуації (у співвіднесенні з результатами діагностики прокрастинації студентів). Представлено теоретичний аналіз специфіки ефективності копінг-стратегій. В емпіричному дослідженні брали участь 66 студентів 2-4 курсів. Діагностика напруженості копінгів здійснювалася за допомогою «Копінг-тесту Лазаруса», діагностика рівня прокрастинації – за «Шкалою загальної прокрастинації Tuckman (адаптації Т. Л. Крюкової)». Проаналізовано результати емпіричного дослідження копінгів студентів. Виявлено, що найбільш вираженими стратегіями поведінки, до яких звертаються студенти, є планування (57,5%) та позитивна переоцінка (56,6%); однаково вираженими є пошук соціальної підтримки, прийняття відповідальності та самоконтроль (31,8%); рідше зустрічаються дистанціювання, уникнення та конфронтаційний копінг. Проаналізовано вираженість та домінування копінг-стратегій у групах респондентів із різним рівним прокрастинації. За результатами, найбільш розвиненими стратегіями поведінки у студентів із низьким рівнем прокрастинації є позитивна переоцінка та планування (останнє частіше представлене домінуючою стратегією). Серед групи із середнім рівнем прокрастинації ці два копінги також яскраво виражені, рівною мірою. Проте, спостерігається недостатня напруженість інших, активних стратегій поведінки. Серед осіб із високим рівнем прокрастинації статистичного переважання того чи іншого копінгу не зафіксовано, широко спостерігаємо вираженість лише однієї чи двох стратегій, або слабку напруженість усіх представлених копінгів. Проаналізувавши домінуючі копінги у осіб із низьким рівнем прокрастинації, було сформульовано гіпотезу про можливу обернену кореляцію вираженості копінгу позитивної переоцінки та рівня прокрастинації, перевірка здійснювалася методами математичної обробки даних (кореляційний аналіз за критерієм Спiрмена). Значимих кореляційних зв’язків виявлено не було, відтак гіпотеза не підтвердилася. Результати емпіричних досліджень можуть бути використаними як для розробки рекомендацій, розвивально-корекційної та просвітницької діяльності, спрямованої на профілактику зниження продуктивності та ефективної діяльності, так і для висвітлення недостатньо дослідженої теми зв’язків копінг-стратегій із явищем прокрастинації.