Перспективна наукова школа "Особистісна спрямованість трудового навчання та вивчення професійно-зорієнтованих дисциплін" професора Цини А. Ю.

Abstract

У статті проаналізовано процес становлення та розвитку наукової школи доктора педагогічних наук, професора Цини Андрія Юрійовича – завідувача кафедри теорії і методики технологічної освіти Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка, члена Всеукраїнської асоціації наукових і практичних працівників технологічної освіти та Спілки дизайнерів України. Представлена наукова школа є перспективною з проблематики підготовки майбутніх учителів трудового навчання та технологій до вирішення професійних задач діяльності, пов’язаних із їх особистісно зорієнтованою фаховою підготовкою, теорією і методикою трудового навчання та навчання технологій. У публікації наведено хронологію науково-педагогічної діяльності професора А. Цини та перелік наукових досягнень ученого (захист дисертаційних робіт, грамоти за плідну працю та вагомий внесок у розвиток теорії і методики трудового навчання і технологій, керівництво проблемними групами та дослідженнями переможців Усеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт тощо). Відзначено, що під керівництвом професора А. Цини у 2021 р. захищено дві дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук (Н. Нагорна, О. Рутковська) та здійснюється п’ять наукових досліджень за освітньо-науковою програмою «Середня освіта (Трудове навчання та технології)» третього (освітньонаукового) рівня вищої освіти. Також, коротко охарактеризовано монографію та навчальні посібники професора Цини А. Ю. Зроблено висновок про те, що наукову школу проф. А. Цини спрямовано на забезпечення багатоаспектної проблематики навчання дітей (трудове навчання, навчання технологій і дизайну, ступенева середня школа, політехнічна освіта, позашкільна освіта з трудового навчання і технологій, реалізація принципу єдності трудового і виробничого навчання тощо) і підготовки майбутніх учителів трудового навчання, технологій та основ дизайну (пошуки нових форм розвитку професійної освіти, формулювання компетентнісних вимог до вчителя трудового навчання і технологій, з’ясування регіональних особливостей підготовки педагогічних працівників, становлення і реформування трудового навчання і технологій як особливого виду соціальної практики тощо).