Особливості енергоефективного розвитку локальних територій в умовах поствоєнного часу

Abstract

Початок активної фази війни виявив залежність країн Європи та світу від російських енергоносіїв. Повномасштабне вторгнення спонукає країни ЄС знизити споживання російських енергоносіїв. Загалом Європейські країни мають у своїй структурі майже 40 % природного газу з Росії. Деякі держави повністю залежні від російського газу. Так, Німеччина мала у своїй сировинній структурі більше половини природного газу та вугілля і третину сирої нафти. Наразі Німеччина планує до 2030 року повністю відмовитися від вугілля та отримувати 80 % електроенергії з відновлюваних джерел енергії. Наразі ЕС звертається до інших країн-експортерів природного газу для альтернативи російській сировині. Серед таких країн: США, Норвегія, Катар, Азербайджан, Алжир, Єгипет, Туреччина, Японія и Південна Корея (рис. 1). Така потреба у заміні постачальника енергоносіїв відображається й на попиті на відновлювальні джерела енергії та впливає на зростання цін.