Свобода особистості в трансгуманізмі

Abstract

Свобода — це сила людини, яка керує своєю волею. Бажаючи певного результату, люди спрямовують свої думки та зусилля, а також свободу для реалізації власної мети. Можливості та межі особистої свободи, її вияви та значення для життя людини важливе питання для антропології та соціальної філософії. Філософи екзистенціалісти оцінюючи життя суспільства в індустріальну епоху вважали, що бурхливий розвиток науки та техніки обмежував та позбавляв людину її свободи. Людина стала засобом виробництва чи ланкою виробництва, яка мала діяти за необхідною для соціуму інструкцією. В результаті технологічного розвитку ХХ століття, людина ставала все більше залежною від технічно-культурних та економічних процесів, що зменшувала можливість людини зберігати свою ідентичність. Тому проблема обмеження свободи особистості наразі дуже актуальна, адже сучасний розвиток науки й техніки більш інтенсивніший та всеохоплюючий. Ідеї трансгуманізму та використання нових технологій в побутовому життя стає всеохоплюючими. Тому багато критиків ідей трансгуманізму стверджують, що нанотехнології, кіборгізація та штучний інтелект покладуть кінець особистій свободі людини.