Свобода і пріоритети гуманітаризації вищої освіти

Abstract

Ідея свободи як пріоритетної цінності вічно володарює над людиною. Права людини є непорушною основою конституції будь-якої держави. Здавалося б, назавжди зникли часи духовної деспотії, нав’язування світогляду, диктату способу міркування, цензури поглядів. Здавалося б, прагнення кожного індивіда до духовної незалежності забезпечені так само, як і право людини на земне існування. Але Історія – це постійно навперемінні відливи й приливи, вічний рух угору й униз. Ніколи жодне завойоване право не завойоване на всі часи, жодна свобода не гарантована від нападів неперервно змінюваного свою форму насилля. Будь-який прогрес людства завжди потрібно завойовувати, і навіть само собою зрозуміле природнє право знову і знову ставиться під сумнів. Коли для нас свобода вже стала звичкою, нічим іншим, як найсвятішим надбанням, із темної безодні світу пристрастей росте таємнича воля, що прагне позбавити нас цього бажання. Якщо людство тривало й безтурботно віддається задоволенням мирного неба, настає час, коли воно підпадає під чари небезпечного прагнення до сп’яніння силою, до злочинної насолоди війною.