Культурно-історичний дискурс розвитку української фольклористики у класичних університетах другої половини XIX століття

Abstract

У статті проаналізовано досягнення української фольклористики з урахуванням культурно-історичних чинників її поступу в другій половині ХІХ ст. та окреслено внесок викладачів класичних університетів в освітню практику вивчення фольклорної традиції. Представлено цінний досвід викладачів класичних університетів щодо впровадження курсів фольклористичного спрямування, організації науково-дослідницької роботи студентів тощо. Знаковою подією для становлення традицій освітньої практики вивчення народної словесності стало заснування кафедри руської (української) словесності в Університеті Яна Казимира в 1848 р. Культурно-історичними чинниками, що сприяли процесу вивчення фольклористики в класичних університетах України, визначено такі: ініціативи студентської молоді щодо заснування українознавчих кафедр, викладання українською мовою; діяльність товариств, громадських організацій, установ, створених при класичних університетах; заснування періодичних видань. Здобутки теорії і практики вивчення народної словесності в ХІХ ст. зумовили розвиток української фольклористики, утвердження методологічних засад науково-фольклористичних шкіл, зародження системи фольклористичної підготовки майбутніх філологів й істориків, заснування фольклористичних напрямів (текстології, лінгвофольклористики, джерелознавства, етномузикології тощо).