“Кобзар” як репрезентант культурної епохи: Т. Шевченко - М. Семенко - брати Капранови

Abstract

Три останні століття в нашій культурі - XIX, XX, XXI, котрі за духовно-стильовою домінантою йменуються вченими як народницьке, модерне Й постмодерне, породили і кожне свій “Кобзар”, із яких перший - Шевченків - безумовно, є прототекстом (первісним, оригінальним явищем), а наступні - вже наслідок літературної взаємодії зі своїми дискусійними ідейно-естетичними особливостями. А проте кожен із трьох артефактів, і це маємо на меті висвітлити, по-своєму репрезентує час, національно-духовне буття нашого народу, формулює оригінальну концепцію світу, культури, людини й засвідчує ті мистецькі тенденції, які працюють на її текстуальне втілення. У статті з погляду літературної взаємодії висвітлено художнє засвоєння збірки “Кобзар” Т. Шевченка як знакового національного наративу письменством XX і XXI століть, простежено специфіку її інтеграції у творчість М. Семенка і братів Капронових.