Пропагандистське образотворче мистецтво СРСР та жіноче питання 1930-х - 1950-х років

Abstract

Для «жіночого питання» вирішальним став 1917 рік. У цей період починається низка соціально-правових «експериментів» радянської влади, що повинні були розв’язати проблеми жіночої емансипації. Юридично, за допомогою ряду декретів, жінок звільняли від традиційного патріархального укладу. Саме в цей час держава формує ідеологічний конструкт «нової жінки», який, у якості рольової моделі, буде слугувати орієнтиром радянським жінкам ще багато років потому. Дисонанс бажань і реальності знайшов яскраве відбиття у мистецтві плакату. За допомогою символів, знаків та образів властивого йому семіотичного апарату, плакат має сильну сугестивну дію на глядачів, використовуючи при цьому аскетичний набір виразних засобів. Як засіб пропаганди, радянський плакат був важливим засобом транслювання майбутнього, яке планувала партія, в реальність, слугуючи вікном в «кращий світ». Тому легкість мови донесення пропаганди до глядачів переважала зміст і естетику оздоблення.