Фортепіанна мініатюра у контексті жанрово-стильових пошуків В. Ребікова

Abstract

Однією з особливостей фортепіанної музики початку XX століття є подолання традицій романтичного стилю та пошуки можливостей виходу за його межі. Композитори нового покоління експериментували в області музичної мови, форми і звукової образності. Одним з тих найпридатніших жанрів, де апробувались численні музичні нововведення, у цей час став жанр фортепіанної мініатюри. Дослідження еволюції малих форм у фортепіанній музиці дозволяє ґрунтовніше розкрити процес трансформації стилю і жанру мініатюри на зламі часів та поступового переходу від усталеної романтичної традиції (у тому числі національної) до мистецтва нового ХХ століття, що відрізнялось пошуками сучасних йому виразних засобів. Затребуваність цього жанру та його незначна наукова розробка щодо творчості композиторів «другого ряду», зокрема В. Ребікова, зумовлює актуальність обраної теми.